Новини коледжу

Як студенти Золочівського коледжу подорожували Карпатами

Подорож студентів Золочівського коледжу у КарпатиАвтор: Діана Нагорна, студентка групи РПЗ-2

17-18 травня 2014 року студенти й викладачі Золочівського коледжу поїхали у незабутню подорож у Закарпаття. Ми відвідали безліч цікавих і захопливих місць, почули різноманітні легенди про замки і озера. На жаль, не все сталося як гадалося. Але у всіх залишилося багато спогадів. Хочеться детальніше ознайомити читачів з відвіданими нами місцями.

ФОТОГАЛЕРЕЯ: СУБОТА (17 ТРАВНЯ), НЕДІЛЯ (18 ТРАВНЯ)

 Джублик

Джублик — урочище біля села Нижнє Болотне в Іршавському районі Закарпатської області, греко-католицьке місце пілігримки та прощі, де відбулося об’явлення Матері Божої маленьким дівчаткам Оленці та Мар’янці.

На сьогодні в урочищі Джублик засновано греко-католицький монастир Собору Пресвятої Богородиці, архімандритом якого є правлячий єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії. На цьомі місці є побудовано літню відпустову церкву Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії, два монастирі чоловічий монастир з каплицею Серця Христового, а також жіночий з каплицею Пресвятої Родини. Також є збудовано гостинницю, будинок для паломників в якому знаходиться каплиця Івана Христителя. Над джерелом де зявилася Богородиця стоїть деревяна каплиця Матері Божої, а довкола цілої святині встановлено Хресну Дорогу. Кожного місяця 26-27 числа в Дублику відпустові дні, є проща, а в місяці серпні річниця обявлення в ці дні до Джублика з’їжжається тисячі паломників з України і світу, перед річницею Появи, в урочищі Джублик проводиться з’їзд християнської молоді який триває з 24 по 27 серпня. В чоловічому монастирі, зберігається копія чудотворної ікони Матері Божої Єрусалимської. Зі Львова до Джублика встановлено найбільшу у світі (300 км) Хресну Дорогу.

Нашим студентам і викладачам вдалося побували на хресній дорозі у цьому святому місці, яку нам провів один з монахів. Завдяки йому кожен з нас дізнався для себе щось нове і, можливо, чогось навчився.

Замок Паланок 

Мукачево – справжня перлина Закарпаття, пам’ятки цього міста – гордість всієї країни, а перше місце серед них по праву займає старовинний замок Паланок. Це візитна картка міста, що злітає в небо казка, якій майже тисячу років.

За?мок Пала?нок (Мука?чівський за?мок) — замок у закарпатському місті Мукачеве. Унікальний зразок середньовічної фортифікаційної архітектури, з поєднанням різних стилів.

Згідно з легендою, назва міста пов’язана саме з цією його визначною пам’яткою. Паланок цікавий не тільки тому, що це прекрасно збережений загадковий і романтичний середньовічний замок, а й через своє незвичайне розташування .

Замок Паланок, який вперше був згаданий в XI столітті, домінує над містом, підносячись на 70-метровій скелі посеред рівниної місцевості. Як могла серед досконалої рівнини виникнути така висока гора, залишається загадкою, а неминучим наслідком таємниці завжди стають легенди.

Переказ про будівництво Мукачівського замку оповідає про жорстокого князя, який вирішив побудувати такий укріплений замок, який би ніхто не зміг взяти облогою. Для втілення своїх задумів він наказав жителям навколишніх земель насипати гору. Днями і ночами заморені князем селяни насипали гору, на якій він потім і побудував свою неприступну фортецю, а муки нещасних рабів жорстокого тирана дали назву місту

 Також існує безліч легенд про події, які відбувалися у цьому замку.  Так, наприклад, у верхньому дворі стоїть пам’ятник князю Федору Корятовичу (скульптор В. Олашин).  Його вказівний палець лівої руки начищений туристами до неймовірного блиску. Вважається, що якщо потриматися за цей палець та загадати бажання, то воно неодмінно здійсниться! Але за це бажання… треба заплатити – кинути монету у глибоку криницю. З нею, до речі, теж пов’язано багато таємниць…. Багато наших студентів також загадували бажання і ми неодмінно спитаємось у них чи вони збулися.

Ужгородський замок

Ужгородський замок розташований в центрі міста на Замковій горі. Це унікальний зразок укріплень бастіонного типу на закарпатських землях, шедевр романського архітектурного стилю. Споруди фортеці відносяться до XII – XIII ст…

Ужгородський замок зберіг свою регулярну п’ятикутну конфігурацію плану. Він складається із п’яти загострених бастіонів з оборонними стінами. В’їзд розташований у нижньому ярусі в’їзної башти, спотвореної пізніми перебудовами, обрамлений порталом із тесаних білокам’яних блоків та перекритий хрестовими зведеннями. Стіни і бастіони фортеці складені з андезиту. Первинний підйомний міст замінений насипом. Загальна площа замку 1,5 га.

Палац – кам’яна, чотирикутна в плані, триповерхова споруда з підвалом і внутрішнім подвір’ячком. Укріплений чотирма кутовими баштами, пристосованими для оборони. Перекритий системою хрестових, півциркульних і полуциркульных з розпалубками стель. Фасади декоровані білокам’яними ренесансними обрамленнями, що частково збереглися. Уздовж північно-східного і південно-західного фасадів з боку внутрішнього двору розміщуються двох’ярусні аркади галерей, арки спираються на квадратні стовпи.

Про Ужгородський замок ходять дві легенди –  це варіації однієї і тієї ж історії. Складові цих легенд –  таємні підземні ходи (в легенді має бути таємниця), дочка господаря замку (одвічне Chercher la femme) і трагічне кохання (ну яка ж легенда без кохання).

Перша легенда про Ужгородський замок переносить нас у XVII ст., коли ним володів граф Другет. У нього була дочка (звісно ж дуже красива ). Один із сусідніх воєвод вирішив захопити Ужгородський замок і, аби  дізнатися, як це можна зробити, переодягнувся незнайомцем. Приїхавши в Ужгород він випадково познайомився з дочкою Другета. Звісно ж вони покохали  одине одного і дівчина розповіла всі таємниці замку, про таємний хід також, про який знала лише її родина. Дізнавшись про це, батько наказав живцем замурувати доньку в стіні замку, а воєводу – стратити. З того часу опівночі в  замку з’являється привид дівчини (так звана Біла Діва), яка шукає свого коханого, а з першими півнями зникає.

Друга легенда також про таємний хід, але замість воєводи дівчина покохала слугу батька. Волею долі він опинився в таборі повсталих проти господаря. Не в змозі перенести розлуку його кохана, нехтуючи небезпекою, повідомила йому, де вони увечері зустрінуться – біля самотнього дуба, який ріс посеред галявини неподалік Ужгородського замку. Чому саме біля нього нього? Тому що,  саме до дуба вів таємний хід. Та батько дізнався про це і хлопець  замість своєї коханої, яку він чекав із нетерпінням, побачив перед собою трьох відданих своєму панові слуг, яким вдалося вислідити дівчину, коли вона пробиралася на зустріч із коханим. У замку, на очах у дівчини, його стратили, а нещасну живою замурували в замкову стіну. З того часу привид дівчини кожної ночі шукає свого коханого.

Середнє

Закарпатська область є визнаним центром виноробства. Слід зазначити, що закарпатські вина по своїх смакових якостях не поступаються кращим європейським марочним аналогам. Якість закарпатських вин можна оцінити, відвідавши екскурсію по винних льохах з дегустацією в агропромисловій фірмі “Леанка” в селі Середньому. Тут випускаються сухі марочні та ігристі вина – Закарпатське, Бастардо, Мерло, Леанка, Стародавній замок, Каберне, Берегівське, Середнянське, Чарівниця Карпат, Кагор Український Сонце в бокалі, Троянда Закарпаття. По бажанню, можна придбати всі вподобані вина в магазині при заводі.

Смт. Середнє мало відоме серед туристів. Ми заїхали на годинку – відвідати винний завод “Леанка”. На заводі сподобався винний підвал, але не сподобалося, що більшість бочок були порожніми. А загалом було цікаво подивитися на Радянський Союз, який так і залишився на території заводу.

Озеро Синевир

Високогірне льодовикове озеро Синевир (989 м н . У. М) розташовано на території Національного природного парку “Синевир”. Це найбільше і красиве озеро в Карпатах. Синь і Вир – так, за старовинною легендою, звали блакитнооку княжну і закоханого в неї пастуха. Перешкоджаючи їх нерівного шлюбу, князь убив Вира, і сльози з очей Сині утворили ціле озеро. З вершини сусідньої гори Озерної воно виглядає як величезне око із зіницею – островом, за що прозвано “Морським оком”. Синевирське озеро утворилося 10 тис. років тому внаслідок перекриття річкової долини зсувами. Поповнюється водами гірських струмків. Розмір озера змінюється залежно від кількості опадів. Середня площа – 4-5 га , глибина – 8-10 метрів. Найглибша точка – 22 м. Вода дуже чиста, здається яскраво блакитною. Водиться форель озерна, райдужна та струмкова, однак рибна ловля заборонена.

Після важкої дороги до цього озера ніхто не залишився байдужим. Всі були в захопленні від його краси. Нашим викладачам і студентам випала нагода побувати на цьому острівцю. Ось фото в студію. ;)

Гошівський монастир

Останньою зупинкою нашої поїздки був Гошівський жіночий монастир.

Гошівський монастир — греко-католицький монастир Чину св. Василія Великого у селі Гошеві Долинського району на Івано-Франківщині. Вважається однією із найвеличніших релігійних та історико-архітектурних святинь Західної України. Його щорічно відвідує кілька мільйонів прочан з різних країн Європи.

Ми тут попили свяченої води, помолилися біля чудотворної ікони. Гошівська ікона – це копія Белзької (Ченстоховської) ікони Богородиці, мальована на полотні. Її іконописний тип – Одигітрія (з грец. Провідниця). На іконі Божа Матір тримає малого Ісуса на лівій руці. Обидві фігури звернені обличчям до глядача, і Богородиця правицею вказує на Божого Сина, що благословляє правою рукою. Тим самим пригадує нам її слова в Кані Галилейській: «Що лиш скаже вам – робіть» (Йо. 2,5). Лики обидвох осіб урочисті та маєстатичні. Ісус – Боже Слово, а Пресвята Богородиця – перша і найвища обожествленалюдина, цілковито заглиблена у Господа, огорнена особливою Божою присутністю.

ФОТОГАЛЕРЕЯ: СУБОТА (17 ТРАВНЯ)НЕДІЛЯ (18 ТРАВНЯ)

Поділитись у соцмережах:

Коментарі із Facebook

Залишити відповідь