Повернення, що триває…(до 165-ої річниці перепоховання Тараса Шевченка)

Сьогодні ми вшановуємо 165-ту річницю перепоховання Шевченка. Ця подія об’єднала історію та сучасність, показавши, що шлях боротьби за Україну, яку розпочав і про яку писав Кобзар, триває й сьогодні.

Захід був організований нашими викладачами та студентами, які через слово, пісню та пам’ять змогли передати глибоку шану до постаті Тараса Шевченка та сучасних Героїв України.

До спільної молитви за Україну, її Героїв та мир долучилися священники, які духовно підтримали присутніх і наголосили на важливості пам’яті, єдності та віри.

Під час заходу звучали поезія та пісні, а особливо щемливим став момент виконання композиції «Яворина», коли студенти виходили з портретами Героїв – тих, хто віддав своє життя за свободу й незалежність України. Через спогади, музику та слово присутні вшанували пам’ять усіх, хто став на захист рідної землі.

Завершився захід піснею «Україно, молюся до тебе…», яка стала символом надії, вдячності та незламності українського народу.

Саме сьогодні ми не просто згадуємо минуле – ми усвідомлюємо, що є його продовженням…

Дякуємо кожному, хто сьогодні був з нами! Хто пам’ятає, шанує та несе у серці слово Шевченка! Бо поки звучить українське слово, поки живе пам’ять – доти житиме Україна!