День української писемності та мови

У Святому Письмі сказано: “Спочатку було Слово”. З далеких докняжих часів витікає наша мовна  традиція, а в період Київської Русі наше слово сягнуло державного творення.  Мати декілька книг означало володіти цілим багатством. “Повість минулих літ” називає книги “ріками, які наповнюють всесвіт мудрістю незмірної глибини”.

 Т. Г. Шевченко своїм величним талантом розкрив невичерпні багатства народної мови, осягнув її, і як ніхто, розкрив чудову, чарівну музику українського слова:

Ну що б, здавалося, слова…

Слова та голос –

Більш нічого.

А серце б’ється – ожива,

 Як їх почує!

Сила слова безмежна. Особливо, коли воно живе, іскристе, емоційно виважене. Коли воно співуче, “як проміння ясне”, а могутнє, “як хвилі буйні”. Коли слова – палкі блискавиці. Тоді воно здатне робити чудо і хвилювати найтонші струни людського серця. Століттями мова народу була тією повноводною річкою, яку ми називаємо поезією.

До рідного слова торкаюсь душею,
Боюсь очорнити чи зрадить його.
З цих слів наша мова, пишаємось нею –
Це музика й пісня народу мого.

Саме такими були слова, вірші, цитати студентів групи ЕП-1 під час години спілкування присвяченої Дню української писемності та мови. Студенти розповіли про походження, становлення мови, про багатство та  красу слова, про перші вірші, які вони вивчали.

Допомагали студентам  викладачі: Сорока Галина Романівна – викладач української літератури , Продан Марія Олександрівна – куратор групи.  Гостями заходу були студенти групи ОПС-1.

Дякуємо студентам та викладачам  за пізнавальний та цікавий захід.