ЗНО 2014, про яке не говорять випускникам
Входить у найгарячішу стадію підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання знань, за результатами якого можна буде вступати до вишів. Цього тижня закінчилася реєстрація на тестування, однак, очевидно, її продовжать. Тим більше, що на початок лютого повідомлялося: зареєструвалося дуже мало охочих. На що варто було б звернути увагу новій владі саме щодо ЗНО, вступу до вишів та профорієнтування випускників, детальніше розповів один із фахівців Інституту післядипломної освіти.
“Трошки ужгородець”, новий Міністр освіти і науки Сергій Квіт уже заявив, що зміни у правилах вступу будуть. Він стверджує, що вони необхідні, бо нинішня українська освіта, зокрема і ЗНО, робить дітей хворими, малоосвіченими та не визнає геніїв.
Тести часто вимагають лише механічного підходу
Тестування випускників загальноосвітніх шкіл вперше проводили в Україні ще у 1993 році, проте та спроба виявилася невдалою. Остаточно впровадили у 2004-му, а обов’язковою умовою для вступу до вишів незалежне оцінювання стало у 2008 році.
Механізм незалежного оцінювання знань неодноразово змінювали, хоч і не завжди до кращого, латали і лікували систему, яка щороку світила все новими та новими слабкими ланками. При цьому школярі стали об’єктами затяжного та складного експерименту.
Із 2008-го повернули тимчасово вилучену державну підсумкову атестацію у школах, ввели пробне тестування, учні складають іспит не у рідних шкільних стінах, ускладнено систему реєстрації, забув удома паспорт – на ЗНО не допустять, перед складанням тестів запровадили особистий огляд – навіть із застосуванням металодетекторів.
На сьогодні налічується близько 30 000 тестових завдань із різних предметів. Контроль за ЗНО покладено на Український центр оцінювання якості освіти у співпраці з місцевими органами управління освітою, обласними інститутами післядипломної педагогічної освіти та навчальними закладами.
За словами Квіта випускники шкіл при складанні ЗНО і вступі до вишів стикаються з такими проблемами:
– подекуди завдання третього рівня не відповідають шкільній програми, лише діти зі спецкласів можуть складати такі тести;
– у завданнях трапляються помилки, тому діти марнують багато часу та втрачають бали;
– щорічні зміни шкільної програми, найбільші трансформації припадають на історію та літературу;
– кожен рік змінюються умови вступу до вищих навчальних закладів;
– попри ускладнення систем захисту, декому таки вдається обдурити систему; наприклад, у 2008 році аспірант із Львівського університету за винагороду погодився скласти тест з української мови і літератури за випускника школи в Дніпропетровську – фальсифікацію не виявили.
Інтелектуально сильні, обдаровані діти найгірше справляються із завданнями першого рівня складності, – продовжує фахівець. – Там потрібні суто механічні дії, пам’ять та увага, а не мислення. Діти, обдаровані в математиці, часто неуважні в підрахунках. Вони можуть розв’язувати складні завдання, використовують неординарні підходи. Але способи розв’язування не враховуються, і, записавши не те число, дитина отримує нуль балів. Так ми втрачаємо обдарованих дітей. Чи це буде математика, чи гуманітарні дисципліни, але поки будуть враховуватися тільки варіанти відповідей, ЗНО не показуватиме реальних знань.
Професію багато хто обирає, як лотерейний квиток
Інша проблема – профорієнтація. У 8-9 класі іде орієнтація на профіль, а в старших класах – профільне навчання. Проблема в тому, що далеко не завжди можна створити такі класи – не набирається достатньо дітей. У маленьких школах, в селі, де в класі 15-18 дітей і немає фахівців, це майже неможливо.
Заступник Міністра Павло Полянський прокоментував запровадження профільної освіти у школах: “Як голова Центру освітнього моніторингу я, можливо, був найбільшим критиком редакції Концепції профільного навчання, але у відповідь завжди було неприйняття. Концепція має набрати чинності з 2017 року. Ми так далеко не заглядаємо. Але там є одна дуже велика хиба методичного плану – зведено воєдино фрагменти типових навчальних планів, де уже розписано конкретні предмети і немає відповіді на ключове запитання: які ресурси будуть виділятися державою для втілення профільного навчання? Ми не хочемо бути тими лікарями, які, не запитавши пацієнта, що в нього болить, починають лікувати. Очевидно, відкриємо дискусію за участю експертного середовища, громадськості, включно із батьками, всіма споживачами цих освітніх послуг, обговоримо це питання спільно з Національною академією педагогічних наук”.
Знань не більшає
Не враховує система ЗНО і те, що молода людина не завжди уявляє, що насправді стоїть за тією чи іншою професією. Якщо ж посеред навчання у виші вирішує, що це не його – для вступу на іншу спеціальність потрібно знову складати ЗНО. При цьому перше навчання уже вважається незакінченим вищим і друга освіта буде однозначно платною.
Крім того, минулого року була цікава ситуація: випускники коледжів не здавали ЗНО, тому того літа діти після основної школи масово йшли в професійні училища. Зараз триває напрацювання механізму, за яким тести здаватимуть усі.
Зіткнулися і ще з однією проблемою, особливо в західних регіонах. Багато випускників не складали тести через те, що вступали до вищих навчальних закладів за кордоном. А оскільки діє наказ Міносвіти про рейтинг оцінювання діяльності шкіл, в тому числі і за результатами ЗНО, то ті школи, з яких діти масово поїхали поступати за кордон, упали в рейтингу.
Фахівець відзначає позитив пробних тестувань. Досвід свідчить, що бали, одержані під час “репетиції”, несуттєво відрізняються від отриманих потім на “справжньому” тестуванні. Певною мірою це орієнтування самої дитини на те, що треба довчити, підтягнути. Пробне тестування має той самий рівень складності, і абітурієнт вже може оцінити свої можливості та знання. Важлива тут і психологічна підготовка.
Перший заступник міністра освіти Інна Совсун розповіла про зміни, які будуть внесені до Умов прийому до вищих навчальних закладів: “Середній бал атестату в сумі 200 балів був запроваджений у 2010 році. Ми порадилися, що з цим робити. Безперечно, середня освіта є важливою. Важливо мотивувати учнів вчити усі предмети. З іншого боку, всі прекрасно розуміють, що в умовах, коли у школах немає єдиного підходу до оцінювання результатів навчання, говорити про те, що середній бал атестату є об’єктивним показником, дуже складно. Тому ми прийняли рішення, що у цьому році будуть прийматися відповідні зміни до Умов прийому до ВНЗ. Середній бал атестату буде враховуватися, але не в сумі 200 балів, а в сумі 12 балів. Проект цього рішення буде підготовлений найближчим часом”.
Інший аспект – підготовка до ЗНО практично не обходиться без репетиторів, а вартість їхніх послуг постійно зростає. Найбільш затребувані ті репетитори, підопічні яких набрали хороші бали у попередні роки. Те, що діти не можуть самостійно підготуватися, – не так проблема ЗНО, як загалом шкільної освіти. При цьому школярі перевантажені – багато предметів, складні програми і підручники.
Кілька років тому проводилося дослідження стану здоров’я дітей, які навчаються у гімназіях і звичайних школах кількох областей України. Проводила його професор Раїса Поташнюк. Результати виявилися жахливими: учні в гімназіях за всіма показниками мають стан здоров’я гірший, ніж у звичайних школах. У них 8 уроків на день, і старанна дитина не має часу навіть на прогулянку. Проте, як свідчать результати підсумкових атестацій, в загальному за останні 5 років рівень освіченості школярів не росте. З окремих предметів випускники спецкласів показують дуже позитивні результати, а середній рівень знань знижується.
Джерело: http://www.osvita.org.ua
