Еко-акція батарейка здавайся
Суть проекту
Активісти організації “Здорова Столиця” ініціюють збір відпрацьованих батарейок та акумуляторів електронних приладів у місті Київ. Відпрацьовані батерейки не можна викидати у смітники, оскільки вони несуть серйозну небезпеку для навколишнього середовища, екосистеми та здоров’я людини. Батарейки потрібно утилізувати, але основна завада цьому – це самі ж люди, які продовжують несвідомо викидати їх у смітники. Ще одна проблема – це відсутність широкої мережі для збору відпрацьованих батарейок.
Тому суть проекту полягає у тому, щоб донести до свідомості людей необхідність утилізації використаних елементів живлення та поширювати мережу встановлених скриньок для збору батарейок та акумуляторів від телефонів, ноутбуків та ін.
Долучитись до проекту може кожен. Ми дотримуємось поглядів, що замість того, щоб шукати винних та крайніх, чекати поки питання вирішиться на державному рівні, краще брати відповідальність на себе і своїми силами будувати своє ж майбутнє. Збір та переробка відпрацьованих батарейок за цим проектом є безкоштовними. Проект діє в межах Всеукраїнської мережової активності громадськості, науковців, переробного підприємства “Аргентум”.
http://vk.com/eco_zs
Чому батарейки не можна викидати у смітник?
Здебільшого використані батарейки викидають на смітник, а не рідко і просто на вулицю, в лісі, у водойми. При потраплянні у навколишнє середовище відбувається процес руйнації зовнішньої оболонки батарейки, і такі небезпечні метали та сполуки як ртуть, кадмій, свинець, цинк та марганець потрапляють у Ґрунтові води та річки, тим самим забруднюючи наше довкілля.
За даними фахівців: одна пальчикова батарейка може забруднити 20 квадратних метрів Ґрунту, який у продовж 50 років буде не придатний для ведення сільського господарства , або 400 літрів води, а з урахуванням того, що сміття ще й спалюють, то усі ці токсичні відходи потрапляють у атмосферу. На цих 20 м? землі, для прикладу, в середньому ростуть 2 дерева, живуть 2 кроти та один їжак.
У деяких випадках токсини можуть потрапити й до артезіанських вод. Подальший шлях важких металів з електроліту – на городи і в сади, а далі – на наші столи. Наслідок такої недбалості – мертві їжачки під парканами і високий рівень ранньої смертності серед українців. Ми традиційно звинувачуємо у цьому “погану екологію”, яку самі ж і створюємо.
А якщо кинути 2-3 батарейки у ставок з коропами, то через деякий час риба у водоймі водитися перестане.
Яку небезпеку батарейки несуть для здоров’я та життя людини?
Ртуть і кадмій, які входять до складу батарейок, потрапивши з водою в людський організм, руйнують нирки, нікель і кобальт – пошкоджують нервову систему.
Дані фактори пояснюють виникнення у суспільстві низки тяжких хвороб, адже не тільки природа, а й людина, зокрема її організм, потерпає від шкідливих наслідків власної недбалості.
Накопичення хімічних елементів у внутрішніх органах людини призводить до розвитку різних захворювань. З елементів найбільше в організмі людини накопичуються кадмій, хром – в нирках, мідь – у шлунково-кишковому тракті, ртуть – у центральній нервовій системі, цинк – в шлунку, руховому апараті.
Детально слід виявити вплив так званих найнебезпечніших елементів, ними визнані: ртуть, свинець та кадмій, які не виводяться з організму і мають здатність накопичуватись в кістках та тканинах.
Ртуть. Вражає кровотворну, ферментну, нервову системи і нирки. В організмі ртутні сполуки проникають у різні органи і тканини, але найбільше їх виявляють у крові, печінці, нирках і головному мозку. Наслідками її впливу є те, що в крові зменшується кількість еритроцитів, в печінці та нирках розвиваються дегенеративні зміни. У шлунково-кишковому тракті виникають сильні запальні процеси.
Свинець. Накопичується в кістках у вигляді нерозчинної сполуки, що не має безпосередньої отруйної дії. Однак під впливом певних умов запаси свинцю стають мобільними, він переходить у кров і може викликати отруєння, навіть у гострій формі.
Кадмій. Елемент високої токсичності. Він блокує роботу низки важливих для життєдіяльності організму ферментів. Крім того, кадмій вражає печінку, нирки, підшлункову залозу, здатний викликати рак легенів. Варто також зазначити, що солі кадмію володіють мутагенними і канцерогенними властивостями, і становлять потенційну генетичну небезпеку.
Куди здаються зібрані батарейки?
У всій Європі всього 3 заводи переробляють батарейки та акумулятори електроприладів. Один з них Державне підприємство «Аргентум» у Львові.
Всі зібрані нами батарейки будуть здаватися в Оперативно-рятувальну службу м. Києва, яка знаходиться на вул. Жилянська 26-а (вхід з вул. Антоновича, 34). І вже звідти батарейки будуть відправлені у Львів на Державне Підприємство “Аргентум” .
У місті Золочеві вул. Шашкевича12 магазин «Техніка».
Як самостійно організувати збір батарейок? (інструкція)
Почали проект ми з того, що просто встановили скриньки для збору батарейок у будинках, де живемо.
Тому, якщо Вас зацікавила ця тема, то найперше, що потрібно зробити – це зробити таку скриньку та встановити у себе в під’їзді, гуртожитку, у своїй школі, у себе в офісі на роботі. Але варто розуміти, що за цю скриньку Ви і відповідаєте, тобто встановлюєте, контролюєте, щоб скринька не перетворювалась у смітник і т.д.
Коротка інструкція:
- 1) Як зробити скриньку? Можна використати або 5 літровий бутиль з-під води або будь яку коробку. В ній зробити отвір та наклеїти роздруківку з інформацією про суть скриньки та проекту. Макет листівки можна використати наш.
- 2) Де її розміщувати? Скриньку можна встановити у себе в під’їзді, гуртожитку, у своїй школі, у себе в офісі на роботі, в магазині чи переході, якщо домовитесь з власниками.
- 3) Також в районі встановлення скриньки можна розклеїти листівки про те, що існує така скринька і всі охочі можуть зносити використані елементи живлення.
- 4) Куди передавати зібрані батарейки?
- Місто Золочів вул.Шашкевича12 магазин «Техніка».
м. Львів Магазин “Батарейка”, пр. Свободи, 1/3.Ринок “Південний”, вул. Щирецька, 36.
підприємство переробник ДП “Аргентум”, вул. Зелена, 115″б”. (20+ кг)
- 5) Коли в скриньку назбирається трохи батарейок, зроби фото та виклади в Альбом встановлених скриньок, вкажи місце встановлення включаючи адресу, ім”я, прізвище відповідального та контакти (телефон, сторінка вконтакті, пошта)
Слід пам’ятати, що двірники або несвідомі мешканці можуть скриньку просто викинути, якщо не зрозуміють, що це і для чого. Тому спробуйте при нагоді поговорити та пояснити суть потенційно «небезпечним» людям). Якщо все таки скринька зникла, поставте ще одну та розмістіть оголошення великими літерами, щоб її не викидали.
Якщо вирішиш встановити таку скриньку, повідомляй нас. Ми створимо карту та перелік місць, куди кияни можуть зносити використані батарейки.
Деякі цифри та додаткова інформація
В Україні на ринку кожного дня опиняється 12 тонн батарейок. Правильно утилізують 0,000….1% з них.За рік діяльності силами активістів та свідомих громадян з усієї України зібрали менше 2 тонн. Завод «Аргентум» може переробляти 1 тонну на день.
Частка батарейок у побутовому смітті не перевищує 0,05%, а частка токсичних речовин від батарейок сягає 50%.
Завод зацікавлений у переробці, бо батарейки – джерело цінних матеріалів, таких як цинк, марганець, вуглецеві сполуки, нікель. Літій – цінний метал, і фактично, якщо буде ресурсна база – відпрацьовані батарейки, то можна буде виробляти літій як метал, який в Україні не виготовляється.
Ми відпрацьовуємо такий підхід. Не коли хтось когось змушує, а коли самі люди беруть на себе відповідальність. Тоді вони самі це контролюють і не дозволяють зловживати.
Працівники заводу Аргентум готові активно співпрацювати з громадянами у прагненні зберегти навколишнє середовище для наступних поколінь. Як вважають керівники заводу – головне налагодити процес збору. Тому все залежить від суспільства, та його розуміння даної проблеми, адже завжди краще попередити катастрофу, аніж потім боротися з її наслідками.
Емульгатори
Е-102 – небезпечний Е-222 – розлад кишкiвника
Е-103 – заборонений Е-223 – розлад кишкiвника
Е-104 – пiдозрiлий Е-224 – розлад кишкiвника
Е-105 – заборонений Е-226 – розлад кишкiвника
Е-110 – небезпечний Е-230 – шкiдливий для шкiри
Е-111 – заборонений Е-231 – шкiдливий для шкiри
Е-120 – небезпечний Е-232 – шкiдливий для шкiри
Е-121 – заборонений Е-238 – шкiдливий для шкiри
Е-122 – пiдозрiлий Е-240 – ракотворний
Е-123 – дуже небезпечний Е-241- пiдозрiлий
Е-124 – небезпечний Е-250 – розлад тиску
Е-125 – заборонений Е-251 – розлад тиску
Е-126 – заборонений Е-311 – висипка
Е-127 – небезпечний Е- 312 – висипка
Е-130 – заборонений Е-313 – висипка
Е-131 – ракотворний Е-320 – пiдвищений холестерин
Е-141 – пiдозрiлий Е-321 – пiдвищений холестерин
Е-142 – ракотворний Е-322 – пiдвищений холестерин
Е-150 – пiдозрiлий Е-330 – ракотворний
Е-152 – заборонений Е-338 – розлад шлунка
Е-171 – пiдозрiлий Е-339 – розлад шлунка
Е-173 – пiдозрiлий Е-340 – розлад шлунка
Е-180 – пiдозрiлий Е-341 – розлад шлунка
Е-210 – ракотворний Е-407 – розлад шлунка
Е-211 – ракотворний Е-450 – розлад шлунка
Е-212 – ракотворний Е-461 – розлад шлунка
Е-213 – ракотворний Е-462 – розлад шлунка
Е-215 – ракотворний Е-463 – розлад шлунка
Е-216 – ракотворний Е-465 – розлад шлунка
Е-217 – ракотворний Е-466 – розлад шлунка
Е-221 – розлад кишкiвника Е-477 – пiдозрiлий
