«Як найкраще вшанувати пам’ять Небесної Сотні?». Студенти та викладачі львівської політехніки діляться своїми думками

20 лютого українці відзначають День Героїв Небесної Сотні. Відповідний Указ Президент Петро Порошенко підписав 11 лютого. В ньому йдеться про щорічні заходи на знак вшанування відваги, сили духу і стійкості громадян, які віддали своє життя під час Революції Гідності, захищаючи ідеали демократії, обстоюючи права і свободи людини та європейське майбутнє України.

 

Дискусії про те, як віддати данину пам’яті новітнім Героям України, на різних рівнях тривають у нашій країні вже не перший місяць. Яких тільки ідей не поширювала інтернет-спільнота! Зрештою, невеличкі пам’ятники деяким полеглим під час розстрілів на Інститутській з’явилися на їхній малій Батьківщині. Меморіальні таблиці встановлюють на стінах шкіл, де вчилися Герої, будинків, де вони проживали… Та втілити за рік таке, що справді приємно вразило б усю Україну, не вдалося нікому.

У Львові І етап відкритого конкурсу на концепцію вшанування Героїв Небесної Сотні тривав від 25 листопада 2014 року й завершується завтра. Експозицію перших 12-и ідей у Львівському палаці мистецтв відкрили 11 лютого. Серед пропозицій: облаштувати озеро на Левандівці, висадити око-клумбу з квітів, спорудити надмогильний пам’ятник з чорно-червоною бруківкою та хрестом, провести концерт-реквієм… Сучасний пішохідний міст через вулицю Кривоноса як символ єднання українців і водночас безпечний перехід запропонувала збудувати студентка-архітектор Віра Савченко. Наразі організатори називають фантазію конкурсантів доволі бідною та сподіваються, що глобальніша ідея ще з’явиться.

Після того, як громадськість вирішить, що саме буде найкращою формою вшанування Героїв, у місті відбудеться конкурс на проект пам’ятника чи іншого ландшафтного об’єкта. Наразі триває обговорення ідей, ми вирішили долучити до нього читачів «Аудиторії».

Ірина Гриник, студентка четвертого курсу Інституту права та психології:
«Міг би бути хлопець з крилами»

– Думаю, найкращим вшануванням пам’яті Небесної Сотні буде пам’ятник. Бачу його невеличким, людського зросту, подібним на пам’ятник Івасюкові. Це міг би бути звичайний хлопець-майданівець з крилами ангела. І хай би припав на одне коліно, ніби молиться за Україну. Я хотіла б, щоб він стояв у центрі Львова, бо там ми збиралися на протести. Люди могли б приходити до пам’ятника і запалювати свічки, молитися, згадувати. Звичайно, для родини, яка втратила когось на Майдані, смуток і біль тривають не один день і не один рік. А ми всі – різні. На жаль, не кожен зважає на жертву Небесної Сотні.

Олена Каба, студентка п’ятого курсу Інституту гуманітарних та соціальних наук:
«Старі форми вже не підійдуть»

– Якийсь меморіал чи інший знак на шану Небесній Сотні мусить бути. Не тільки 20 лютого, а в будь-який день року свідомий українець зможе прийти туди й засвітити свічку, помолитися, помовчати. Це не обов’язково має бути саме пам’ятник. Я за те, щоб створити щось дуже сучасне, бо ж Небесна Сотня загинула заради вільного демократичного майбутнього, до якого вже не підійдуть старі форми. Треба пам’ятати, що серед цих Героїв – молодь. Її стихія – не залізо і не бетон, а новітні технології.

Степан Тупісь, старший викладач кафедри містобудування Інституту архітектури:
«Дерева – як продовження життя»

– Я радив би в якомусь парку сформувати таку частину або висадити новий сквер зі 105-ма деревами, які можна підібрати так, щоб імені кожного Героя була присвячена окрема рослина. У центрі цієї зеленої зони можна поставити невеличку символічну архітектурну форму, яка б символізувала трагічні розстріли на Інститутській чи загалом Революцію Гідності. Основна ідея в тому, щоб подарувати зелений куточок одному з районів Львова, а дерева – це символічне продовження життя, яке обірвали постріли.

Джерело: Національний університет “Львівська політехніка”

Коментарі із Facebook

Залишити відповідь