«Не міг стояти осторонь, коли робиться таке беззаконня»: Юрій Вербицький був випускником Львівської політехніки

Юрій Вербицький22 січня 2014 року – День Соборності, на жаль, став чорним днем новітньої української історії. Під час силового протистояння у Києві трагічно загинули 20-річний Сергій Нігоян із Дніпропетровщини та громадянин Білорусі Михайло Жизневський, який мешкав у Білій Церкві і якому за кілька днів мало виповнитися 26… Не менш шокуючим стало повідомлення про трагічну смерть львів’янина науковця Юрія Вербицького, який закінчив геодезичний факультет Львівської політехніки.

 

Юрій Вербицький, провідний інженер відділу сейсмічності Карпатського регіону Інституту геофізики ім. С. Субботіна НАН України, взяв відпустку за свій рахунок і поїхав на Майдан – із бажанням і вірою у можливість мирним шляхом змінити ситуацію в країні. 21 січня, коли він через травму ока приїхав до однієї зі столичних лікарень, невідомі люди викрали його разом із активістом Євромайдану Ігорем Луценком. Як повідомив опісля Ігор, котрому вдалось вижити, викрадачі «дуже професійно займалися побиттям», він чув, як Юрія «дуже сильно пресують», «бо він виявився зі Львова, а для цих людей, за їхніми ж словами, це особлива каста ворогів». Наступного дня тіло львів’янина зі слідами тортур знайшли в лісосмузі під Києвом.

За офіційною версією, чоловік помер від переохолодження. Проте друзі вважають, що його вбили за те, що був галичанином. Один із товаришів-альпіністів (науковець мав перший розряд з альпінізму) зазначив: «він був далеким від політики, але казав, що не може стояти осторонь, коли робиться таке беззаконня. Казав: «Я маю бути там».

Підкорювачі вершин згадують товариша як добру, спокійну, врівноважену, водночас сміливу і терплячу людину, надійного партнера у гірських походах. Складні маршрути його не лякали. Під час одного зі сходжень у кавказьких горах він зірвався і покалічив ногу, але від свого захоплення все одно не відмовився.

На кафедрі інженерної геодезії Політехніки науковці – професор Яромира Костецька, доценти Богдан Волосецький та Ольга Смірнова – згадують Юрія Вербицького як порядну людину, серйозного науковця. Власне, він – з родини науковців. Богдан Волосецький розповідає:

– Свого часу я працював із батьком Юрія Тарасом Вербицьким у львівському філіалі Інституту геофізики, у відділі сейсмології, а згодом, із 1975-го у львівському філіалі математичної фізики Інституту математики, яким керував академік Підстригач. Брат Юрія Сергій – теж науковець, працює в Інституті геофізики. Там працював і Юрій, займався програмуванням у сейсмології.

23 січня у Львові було оголошено жалобу за невинно убієнними в Києві, на будівлях вивішали прапори із траурними стрічками. Вшанували пам’ять загиблих по цілій країні й навіть у Давосі, під час Світового економічного форуму. Підтримали родину й політехніки з кафедри геодезії.

Під час панахиди у Храмі Різдва Пресвятої Богородиці люди заповнили церковне подвір’я – і це є найпромовистішим свідченням того, як громадяни ставляться до останніх подій у країні. Від грошової підтримки сім’я Вербицького відмовилася, попросивши передати кошти на потреби Євромайдану або потребуючим. Дехто віддав шану, залишивши у соцмережах кілька теплих слів під фото Юрія з його таким світлим і мудрим поглядом. Письменниця Мар’яна Савка написала: «Юрія Вербицького вже нема на цій землі, а його аккаунт вКонтакті все ще відкритий, друзі і просто люди, ті, хто сьогодні здригнувся від подробиць його смерті, пишуть йому останні важливі слова в дорогу, ніби ще залишається відкритим той віртуальний портал до Бога, який повинен усе чути і бачити».

Попрощатись із Юрієм Вербицьким прийшли тисячі людей – від керівників міста й області до львів’ян, які не знали його. Поховали закатованого на Личаківському кладовищі на Алеї Героїв, де спочивають учасники бою під Крутами, вояки УПА, відомі громадські діячі.

P.S. Знані українські науковці висловили солідарність академічної спільноти зі справою, «за яку віддав своє життя Юрій Вербицький» і оголосили про створення Сотні Юрія Вербицького. Її мета – обстоювання прав і свобод, що гарантовані у Декларації прав людини та в Конституції України, сприяння «перезавантаженню влади» у спосіб, доступний і гарантований Декларацією прав людини: через використання професійних знань для підготовки експертних оцінок, вироблення стратегічних рішень для розвитку України, мобілізацію зв’язків зі світовою спільнотою, участь у мирних акціях протесту. Ознайомитися зі зверненням, підписати його можна за адресоюhttp://www.petitions247.net/statement_academics.

Фото ТСН

Джерело НУ ЛП

Поділитись матеріалом у соціальних мережах:
Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterShare on LinkedIn

Коментарі із Facebook

Залишити відповідь