Львів і Львівська політехніка стають центром світового українства

«Українського цвіту по цілому світу…». За приблизними даними, поза межами України проживають зараз майже 20 мільйонів українців. Збереження своєї національної ідентичності, формування і виховання чуття єдиної родини всіх українців, їхньої причетності і відповідальності за кращу долю матері-України – висока місія міжнародних українських організацій, зокрема, Світового конгресу українців (СКУ) та Світової федерації українських жіночих організацій (СФУЖО).

 

На базі Національного університету «Львівська політехніка» за активної участі Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою нашого університету ці інституції упродовж 18–24 серпня 2013 року підбиватимуть підсумки своєї діяльності, визначатимуть плани на майбутнє.

Як відомо, Світова федерація українських жіночих організацій заснована 1948 року у США. СФУЖО об’єднує 26 жіночих організацій у 17 країнах на чотирьох континентах.

Вітальним словом щорічну нараду у Львівській політехніці відкрила голова СФУЖО Лариса Сушко з Канади. Вона подякувала ректорові університету професорові Юрію Бобалу за надану можливість провести роботу у такому чудовому приміщенні.

Жіноцтво з різних країн світу тепло вітали проректор з науково-педагогічної роботи та соціального розвитку Богдан Моркляник, директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Ірина Ключковська. Свій емоційний виступ вона розпочала рядками славетної Лесі Українки:

Я на гору круту крем’яную
Буду камінь важкий підіймать
І, несучи вагу ту страшную,
Буду пісню веселу співать!

Ірина Ключковська зачитала вітання учасницям наради СФУЖО від голови Львівської облдержадміністрації Віктора Шемчука. В’язанку українських народних і сучасних українських пісень подарував народний ансамбль бандуристок «Заспів», яким керує Христина Залуцька.

Активісти СФУЖО з інтересом оглянули виставку, організовану Союзом українок України. Своєрідну екскурсію провела заступник голови організації Ростислава Федак. Відкриває вернісаж стенд, підготовлений громадськими організаціями і учнями шкіл Полтавщини. Він присвячений пам’яті невинно убієнних під час голодомору-геноциду українського народу у 1932–1933 роках.

Багато свідчень належить дітям, котрим пощастило вижити. Окремі матеріали присвячені діяльності у той період Союзу Українок, зокрема, лідера цієї організації у Галичині Мілени Рудницької. Вона виступала з гнівними протестами у Відні, Женеві, сповіщаючи про трагедію українського народу увесь світ.

Є на виставці розділ, присвячений шевченкіані членкинь Союзу українок. Витонченими творами мистецтва можна вважати картини, «написані» не фарбами, а нитками. Вишивальницю Олександру Зробок на живопис нитками надихнули твори Кобзаря. Викликає захоплення подвижницька діяльність народної майстрині Ірини Білик, яка у Центрі дитячої та юнацької творчості МЖК-1 Сихівського району веде дитячий гурток «Намистинка».

За матеріалами: http://www.lp.edu.ua/

Поділитись матеріалом у соціальних мережах:
Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterShare on LinkedIn

Коментарі із Facebook

Залишити відповідь