Інтерв’ю із військовослужбовцями

Автор: Марія Бригідер, студентка групи ЕП-1

8 травня – День Пам’яті і Примирення в Україні на честь усіх жертв Другої світової війни

Свято згідно з Указом Президента встановлене для «вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску у перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, висловлення поваги усім борцям проти нацизму, увічнення пам’яті про загиблих». Вшановують у цей день воїнів, «жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у роки війни» і в Золочеві. Школярі різних шкіл, ліцеїсти, студенти Золочівського коледжу і прості перехожі відвідали Віче, яке проходило на площі Незалежності біля пам’ятника В’ячеславу Чорноволу. Учні шкіл розвернули величезний синьо-жовтий прапор.

 

«Сьогодні похмуро і дує холодний вітер, але нас зігріває любов до Батьківщини» сказав військовослужбовець.               

Священнослужителі відслужили Панахиду. Всі разом молилися за тих хто віддав своє життя, щоб ми жили. Вшанували їх пам’ять хвилиною мовчання. Розмовляючи з солдатами я зрозуміла, що Україна в сильних руках.

                Що ви цінуєте найбільше в житті?

                                «Я медик. Найбільше в житті ціную людське життя»

                Чому Ви вирішили стати військовослужбовцем?

                             «Я завжди мріяв бути військовим, ще за часів Радянського союзу, я не один раз хотів поступати в Військову Медичну Академію  і так як Радянський союз розвалився  поступив в Українську Військову Медичну Академію і ось я став на цю стежку до мрії…»

                 На вашу думку що таке патріотизм,яким має бути патріот і чи подобається вам патріотизм вашого міста?

                    «Патріотизм – це любов до Батьківщини, до тієї землі, на якій народився і виріс, до народу, незалежно від того, які в нього недоліки, адже й ТИ належиш до нього, ТИ є його частинкою, його надією. У кожному з нас є ментальність нашого народу і потрібно НІКОЛИ не забувати про це! Патріотизм – коли хочеш зробити більше для своєї країни, ніж можеш, коли ТИ впевнений, що не кинеш її в найтяжчу хвилину скрути. Коли радієш навіть маленьким перемогам з почуттям гордості за свою державу. АЛЕ, ніколи патріотизм не має переходити в шовінізм, це також не має бути любов до ідеї!!! І на кінець скажу словами свого викладача: “Істинний патріот той, що ставить національне вище особистого!!!”, а на це спроможний не кожен…»

 

                 Сьогодні весь світ відзначає День Пам’яті і Примирення. На вашу думку оцінюючи сьогоднішню ситуацію на сході України чи можемо ми говорити про примирення Росії і України?

                     «Примирення Росії і України необхідне. Без примирення не закінчиться війна на сході. Люди, бережіть світ, живіть в дружбі і злагоді!»

                 Під час нашої бесіди військовослужбовці не втрачали почуття гумору:

                           « Як ви думаєте скільки триватиме війна?»

                           « До 2018 року»

                            « А звідки така впевненість?»

                            « Я відьмак»

                Але за усмішкою можна було побачити мужність,суворість.

                         “Усі ми б’ємось із чітким розумінням, що це має бути остання війна за нашу незалежність.”

                Чи потрібна нам війна?

                         «Війна – це завжди насильство і руйнування. Особливо багато горя війна приносить дітям, які залишаються сиротами, ростуть в нужді і голодують, не можуть вчитися і веселитися. Їхнє дитинство закінчується дуже швидко, і вони не винні, що потім виростають суворими і жорсткими людьми, тому що війна назавжди залишає темний слід в їх думках і душах.»

                 Які уроки Другої Світової Війни Україна і Світ могли б взяти для себе у вирішенні конфлікту на сході України?

                           «Любий прояв націоналізму є вже фашизмом. Якщо держава бере напрямок на націоналізм вона ризикує скотитися до громадянської війни як мінімум»

                 Як ви ставитеся до людей які уникають свій обов’язок служити Україні?

                            «А ви вгадайте, яка область має найбільше дезертирства. Не дивіться на Україну, як на землю своїх батьків. Дивіться на неї, як на землю своїх дітей. І тоді прийдуть зміни.»

Хочу  закцентувати вашу увагу дорогі читачі на тому, що ми повинні пам’ятати наших героїв і вшановувати пам’ять загиблим героям.

Джерело: Спудей – студентський вісник Золочівського коледжу

Коментарі із Facebook

Залишити відповідь